Багато років для систем, що обробляють державні інформаційні ресурси, обов’язковою була комплексна система захисту інформації (КСЗІ) з атестатом відповідності. Закон № 4336-IX, ухвалений 27 березня 2025 року, від цього підходу відмовився: тепер система має пройти авторизацію з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки. Розбираємо, що таке КСЗІ, наскільки її скасовано, як працює авторизація і що робити власникам систем, які мали КСЗІ.
Ця стаття — огляд, а не юридична консультація. Перехідні положення й вимоги до конкретної системи перевіряйте за чинними редакціями законів і постанов Кабміну або уточнюйте в Держспецзв’язку.
Що таке КСЗІ і кому вона була потрібна
КСЗІ — це комплексна система захисту інформації. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» визначав її як взаємопов’язану сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації. До змін 2025 року стаття 8 цього закону вимагала, щоб державні інформаційні ресурси та інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, оброблялися в системі з КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Відповідність підтверджували державною експертизою — результатом був атестат відповідності.
На практиці це стосувалося державних органів, операторів державних реєстрів і систем, підрядників, що їх створюють і супроводжують, а також компаній, які підключаються до таких систем і обробляють відповідну інформацію.
КСЗІ не варто плутати з КЗІ — криптографічним захистом інформації, тобто засобами шифрування. Відмова від КСЗІ не скасовує вимог до таких засобів: наприклад, постанова Кабміну № 1691 від 17.12.2025 вимагає, щоб для передачі державних інформаційних ресурсів у хмару використовувалися засоби криптографічного чи технічного захисту з позитивним висновком державної експертизи або з документом про відповідність.
Що змінив закон № 4336-IX
Стаття 8 закону № 80/94-ВР у новій редакції вимагає, щоб державні інформаційні ресурси та інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах органів влади, державних підприємств, установ і організацій та органів місцевого самоврядування оброблялися:
- в авторизованих системах з безпеки;
- або з сертифікатом відповідності стандарту інформаційної безпеки від органу з оцінки відповідності, акредитованого українським національним органом з акредитації чи іноземним — за умови взаємного визнання. Для систем з державною таємницею цей шлях не застосовується.
Про КСЗІ нова стаття 8 не згадує. За оглядом Національного координаційного центру кібербезпеки, зміни 2025 року також:
- відмовилися від КСЗІ на користь управління ризиками протягом усього життєвого циклу системи на основі профілів безпеки — базового, галузевого й цільового;
- запровадили для авторизації повідомний (декларативний) принцип — крім систем, де обробляється державна таємниця, — і відкритий перелік авторизованих систем;
- запровадили оцінювання стану кіберзахисту, зокрема методом аудиту, через самооцінювання й зовнішнє оцінювання, звітність і моніторинг.
На виконання закону Кабмін ухвалив, зокрема:
- постанову № 712 від 18.06.2025 — Порядок авторизації з безпеки і Порядок розроблення та затвердження профілів безпеки;
- постанову № 1531 від 26.11.2025 — вона виклала Правила забезпечення захисту інформації (постанова № 373) у новій редакції під назвою «Мінімальні вимоги до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем». Їх виконання підтверджується авторизацією з безпеки або сертифікатом відповідності, а КСЗІ згадується лише з посиланням на перехідні положення постанови № 712;
- Порядок оцінювання стану кіберзахисту (№ 1799 від 31.12.2025) і Порядок державного контролю у сфері кіберзахисту (№ 1668 від 17.12.2025).
Наскільки КСЗІ скасовано
Для нових систем КСЗІ більше не вимагають. Але одним днем вона не зникла:
- Чинні КСЗІ. За пунктом 1-1 статті 13 закону № 80/94-ВР у редакції закону № 4336-IX, КСЗІ й системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності законом № 4336-IX, застосовуються відповідно до умов їх створення й не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації). Методичне керівництво щодо підтвердження відповідності КСЗІ закон залишив за Держспецзв’язку.
- Незавершені КСЗІ. Роботи зі створення КСЗІ, розпочаті до набрання чинності постановою № 712, мали завершитися державною експертизою у сфері технічного захисту інформації, а система — пройти авторизацію протягом 12 місяців з дня набрання постановою чинності. Постанову ухвалено в червні 2025 року, тож станом на жовтень 2026 року цей строк минув.
- Експеримент із декларуванням. У 2024 році Кабмін постановою № 627 запустив експериментальний проєкт декларування відповідності КСЗІ, створених з використанням профілів безпеки. Декларування, розпочате до постанови № 712, завершується за порядком цього експерименту, а сама постанова № 627 втратила чинність з 1 січня 2026 року.
- Державна таємниця — окремий режим з атестацією, див. нижче.
Як тепер проходить авторизація з безпеки
Порядок авторизації затверджено постановою № 712. Він поширюється на системи й об’єкти КІІ органів влади, інших державних органів, державних підприємств, установ і організацій та органів місцевого самоврядування, де обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.
- Цільовий профіль. Власник чи розпорядник системи розробляє й затверджує цільовий профіль на основі базового профілю або галузевого, якщо він є. Базовий профіль залежить від того, яка інформація обробляється — відкрита чи з обмеженим доступом, — і від призначення системи. Стандарти, засоби й методи захисту власник обирає сам. За даними Держспецзв’язку, затверджено базові профілі для конфіденційної, службової, таємної і цілком таємної інформації.
- Виконання вимог цільового профілю.
- Оцінювання. Дотримання вимог перевіряють суб’єкти оцінювання — юридичні особи, ФОП або фізичні особи, вимоги до яких затверджує Адміністрація Держспецзв’язку. Звіт зберігається у власника весь час дії авторизації і ще рік після її скасування.
- Авторизаційний лист до Адміністрації Держспецзв’язку за встановленою формою.
- Перелік авторизованих систем. Якщо інформація в листі повна, Держспецзв’язку вносить систему до переліку протягом десяти робочих днів. Якщо ні — повертає лист на доопрацювання з рекомендаціями. За достовірність листа відповідають посадові особи власника системи.
Авторизація не разова. Порядок передбачає три її види:
- первинна — перед початком експлуатації системи;
- планова — не пізніше ніж через календарний рік після попередньої, за результатами щорічного перегляду ризиків і цільового профілю;
- позапланова — протягом шести місяців після змін базового, галузевого чи цільового профілю, зокрема через модернізацію системи чи зміну умов її експлуатації.
Авторизацію скасовують, зокрема, якщо вчасно не провели планову чи позапланову авторизацію або не усунули порушень, виявлених під час державного контролю. Тоді повторне внесення до переліку проходить як первинна авторизація.
Авторизація чи сертифікація можливі лише за одночасного виконання умов статті 8 закону, зокрема:
- засоби технічного та криптографічного захисту мають позитивний висновок державної експертизи або документ про відповідність — останнє не підходить для систем зі службовою інформацією чи державною таємницею;
- жоден елемент системи не розташований на тимчасово окупованій території, у державі-агресорі чи в державі, що входить з нею до митного або воєнного союзу;
- власник чи розпорядник жодного з елементів системи не зареєстрований на окупованій території, не є резидентом таких держав і не перебуває під санкціями;
- якщо елементи системи розміщені за кордоном, власник чи його представник, який надає послуги, — юридична особа, зареєстрована в Україні, або має офіційного представника в Україні.
За даними Держспецзв’язку, за понад рік до переліку авторизованих внесено 682 системи, з них 485 — у першому півріччі 2026 року. Під час пілоту з серпня по листопад 2025 року, за даними відомства, час виконання процедури скоротився в 13,2 раза порівняно з підтвердженням відповідності КСЗІ.
Державна таємниця — окремий режим
Для систем, де обробляється державна таємниця, атестація не зникла:
- інформацію обробляють із застосуванням комплексу технічного захисту інформації (КТЗІ) з підтвердженою відповідністю, порядок атестації якого визначає Держспецзв’язку. Мінімальні вимоги поширюють КТЗІ й на інші системи, якщо володілець інформації вирішив, що потрібен захист від витоку технічними каналами;
- засоби криптографічного захисту мають бути від суб’єктів господарювання з ліцензією, а програмне забезпечення використовують після державної експертизи;
- сертифікація відповідності стандарту не застосовується;
- повідомний принцип не діє: до авторизаційного листа додають цільовий профіль, звіт з оцінювання й документ про оцінку відповідності КТЗІ, а рішення ухвалює Держспецзв’язку протягом 30 календарних днів.
Що це означає на практиці
Головна зміна — від разового підтвердження до постійного процесу. КСЗІ створювали, проходили експертизу й отримували атестат; тепер власник системи сам затверджує цільовий профіль, щороку переглядає ризики й проходить планову авторизацію, а також періодично оцінює стан кіберзахисту. Мінімальні вимоги додають ще один цикл: експертну оцінку інформації, від якої залежить вибір базового чи галузевого профілю, власник проводить не рідше ніж раз на два роки.
Огляд НКЦК описує це як зменшення надмірного державного контролю — а отже, від самого власника системи тепер залежить більше.
Кого це стосується
- Органів державної влади, державних органів, державних підприємств, установ і організацій, органів місцевого самоврядування — власників чи розпорядників систем і об’єктів КІІ, де обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом (стаття 8 закону в редакції № 4336-IX).
- Операторів об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
- Підрядників, які створюють, супроводжують чи обслуговують такі системи.
Для систем у сфері фінансових послуг, які регулює Національний банк, умови обробки інформації визначає НБУ. Зокрема, для страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній і ломбардів діють окремі вимоги — див. статтю «Постанова НБУ № 143: кіберзахист фінустанов». Загальний огляд змін у законодавстві — у статті «Закон про кібербезпеку: що змінюється для бізнесу».
Що робити, якщо у вашої системи була КСЗІ
- Інвентаризація. Які системи обробляють державні інформаційні ресурси чи інформацію з обмеженим доступом, хто їх власник і розпорядник.
- Статус КСЗІ. Чинний атестат діє на умовах, з якими систему створили, повторна авторизація не потрібна. Якщо систему модернізують або змінюються умови її роботи, уточніть у Держспецзв’язку, чи потрібна авторизація. Для незавершених робіт з КСЗІ перевірте, чи систему авторизовано в межах перехідного строку.
- Оцінка інформації та ризиків. Від неї залежать базовий чи галузевий профіль і заходи цільового профілю.
- Шлях підтвердження. Авторизація з безпеки чи сертифікація відповідності стандарту ІБ — крім систем з державною таємницею.
- Графік. Планова авторизація щороку, позапланова — протягом шести місяців після змін.
- Оцінювання стану кіберзахисту. Регулярне самооцінювання, підготовка до зовнішнього оцінювання й аудиту.
- Документи й люди. Відповідальні за кіберзахист, внутрішні документи, навчання.
- Моніторинг і реагування. Журнали подій, виявлення інцидентів і повідомлення команді реагування в установленому порядку.
Чек-лист
- Визначено системи, на які поширюються вимоги щодо захисту інформації
- Перевірено статус чинних атестатів відповідності й незавершених робіт з КСЗІ
- Проведено експертну оцінку інформації та оцінку ризиків
- Обрано базовий чи галузевий профіль і затверджено цільовий
- Обрано шлях підтвердження: авторизація з безпеки чи сертифікація
- Заплановано щорічну планову авторизацію й самооцінювання стану кіберзахисту
- Призначено відповідальних, оновлено внутрішні документи
- Налаштовано моніторинг подій і порядок повідомлення про інциденти
Як допоможе Bereg-IT
На консультації чи аудиті оцінимо ризики та захищеність ваших систем і складемо дорожню карту заходів. Допоможемо впровадити технічні засоби — від мережевої безпеки та NGFW до управління вразливостями. А SOC as a Service забезпечить збір і аналіз подій безпеки, виявлення й розслідування інцидентів і регулярну звітність.
Перша консультація — безкоштовна. Залиште запит — з вами зв’яжеться фахівець з інформаційної безпеки.
Джерела
- Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 05.07.1994 № 80/94-ВР: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80
- Закон України від 27.03.2025 № 4336-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4336-20
- Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України, Огляд національної системи кібербезпеки України 2025 — розділ про зміни нормативної бази 2025 року: https://www.rnbo.gov.ua/files/2026/NATIONAL_CYBER_SCC/kiber_2025.pdf
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.2025 № 1691 — вимоги до засобів захисту під час передачі даних у хмару: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/694/9a7/aac/6949a7aacc998182705582.pdf
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 № 712 «Деякі питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем» — Порядок авторизації з безпеки, Порядок розроблення та затвердження профілів безпеки, перехідні положення: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-zakhystu-informatsiinykh-elektronnykh-komunikatsiinykh-informatsiino-s712180625
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2025 № 1531 — Мінімальні вимоги до захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/692/87e/396/69287e396c685696267943.pdf
- Урядовий портал, «Понад 100 систем в Україні вже авторизовані за новими правилами, — Держспецзв’язку» (24.04.2026): https://www.kmu.gov.ua/news/ponad-100-system-v-ukraini-vzhe-avtoryzovani-za-novymy-pravylamy-derzhspetszviazku
- Урядовий портал, «У 13 разів швидше: Держспецзв’язку успішно протестувала новий підхід до авторизації з безпеки ІКС» (01.04.2026): https://www.kmu.gov.ua/news/u-13-raziv-shvydshe-derzhspetszviazku-uspishno-protestuvala-novyi-pidkhid-do-avtoryzatsii-z-bezpeky-iks
- Урядовий портал, «485 інформаційних систем в Україні авторизовані у першому півріччі 2026 року» (27.07.2026): https://www.kmu.gov.ua/news/485-informatsiinykh-system-v-ukraini-avtoryzovani-u-pershomu-pivrichchi-2026-roku
Матеріали блогу мають інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Вимоги законодавства перевіряйте за чинними редакціями документів або з юристом.