Енергетика, водопостачання, транспорт, зв’язок, фінанси — від цих систем залежить життя країни. В Україні правила їх захисту визначає закон «Про критичну інфраструктуру», а вимоги до кіберзахисту — закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», суттєво змінений у 2025 році.
Розбираємо, що таке критична інфраструктура, як об’єкти потрапляють до реєстру, які обов’язки мають оператори і що закон вимагає щодо кіберзахисту.
Ця стаття — огляд, а не юридична консультація. Вимоги до конкретного об’єкта перевіряйте за чинними редакціями законів і підзаконних актів або уточнюйте у відповідному секторальному органі.
Що таке критична інфраструктура
Закон «Про критичну інфраструктуру» визначає:
- об’єкти критичної інфраструктури — об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та сукупність, важливі для економіки, національної безпеки й оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;
- оператора критичної інфраструктури — юридичну особу будь-якої форми власності чи ФОП, що на законних підставах управляє таким об’єктом і відповідає за його поточне функціонування.
Окремо закон про кібербезпеку визначає об’єкт критичної інформаційної інфраструктури (КІІ) — інформаційну, електронну комунікаційну, інформаційно-комунікаційну чи технологічну систему, потрібну для стійкого й безперервного функціонування об’єкта критичної інфраструктури, яка істотно впливає на надання життєво важливих функцій чи послуг і для якої немає альтернативи.
Тобто критична інфраструктура — це підприємство чи об’єкт, а КІІ — його ключові ІТ- і технологічні системи.
Сектори й категорії критичності
Критичну інфраструктуру поділено на сектори, за кожен відповідає секторальний орган. Об’єкти розподіляють за чотирма категоріями критичності:
| Категорія | Які об’єкти | Наслідки порушення роботи |
|---|---|---|
| I | Особливо важливі | Кризова ситуація державного значення |
| II | Життєво важливі | Кризова ситуація регіонального значення |
| III | Важливі | Кризова ситуація місцевого значення |
| IV | Необхідні | Кризова ситуація локального значення |
Категоризацію проводять секторальні органи разом з операторами за затвердженою методикою.
Реєстр об’єктів: як дізнатися, чи ви в переліку
Реєстр об’єктів критичної інфраструктури формує й веде уповноважений орган на основі пропозицій секторальних органів. Після включення об’єкта до реєстру секторальний орган повідомляє про це оператора. Інформація реєстру за законом відкрита, загальнодоступна й безоплатна, крім інформації з обмеженим доступом.
Для кожного об’єкта оператор готує паспорт безпеки й погоджує його із секторальним органом. Відомості паспорта — інформація з обмеженим доступом.
Обов’язки операторів
Закон визначає основні завдання операторів, зокрема:
- захист об’єктів: ефективна система фізичної безпеки, безпеки операційних систем і кібербезпеки;
- плани й правила: об’єктові плани забезпечення безпеки й стійкості, правила управління ризиками безпеки, заходи кіберзахисту;
- оцінка ризиків і обмін інформацією про ризики й загрози;
- окремий підрозділ або відповідальна особа за організацію захисту;
- реагування на інциденти й кризові ситуації, ліквідація наслідків і відновлення функціонування;
- негайне інформування уповноваженого органу, Національної поліції, СБУ та інших державних органів про інциденти, пов’язані з порушеннями фізичної безпеки й кібербезпеки;
- резерви фінансових і матеріальних ресурсів для реагування.
Закон також передбачає страхування ризику настання кризової ситуації; перелік об’єктів і ризиків затверджує Кабінет Міністрів.
Вимоги до кіберзахисту
У редакції закону № 4336-IX закон про кібербезпеку вимагає від посадових осіб операторів критичної інфраструктури та власників чи розпорядників об’єктів КІІ:
- забезпечувати дотримання вимог з кіберзахисту;
- повідомляти в установленому порядку про кіберінциденти, кібератаки й кіберзагрози;
- виконувати інші зобов’язання щодо захисту інформації та кіберзахисту — і нести відповідальність за їх невиконання.
Оцінювання стану кіберзахисту таких об’єктів проводиться добровільно або обов’язково у випадках, визначених законодавством, з урахуванням методичних рекомендацій Держспецзв’язку.
Для об’єктів КІІ, власниками чи розпорядниками яких є органи влади, державні органи, державні підприємства, установи й організації або органи місцевого самоврядування, державні інформаційні ресурси й інформацію з обмеженим доступом треба обробляти в системах, що пройшли авторизацію з безпеки, або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки (стаття 8 закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»). Що прийшло на заміну КСЗІ — у статті «КСЗІ більше не обов’язкова: що тепер замість неї».
Що зробити оператору
- Перевірте статус: чи надходило повідомлення від секторального органу, чи є ваш об’єкт у відкритій частині реєстру.
- Призначте відповідальних — підрозділ або особу.
- Визначте об’єкти КІІ: які ІТ- і технологічні системи критичні для роботи об’єкта.
- Оцініть ризики й підготуйте паспорт безпеки.
- Запровадьте заходи кіберзахисту: розділення ІТ- і технологічних мереж, багатофакторна автентифікація, управління вразливостями, журнали й моніторинг.
- Підготуйте реагування й відновлення: план реагування на інциденти, резервні копії, план відновлення з RTO і RPO.
- Налагодьте повідомлення про інциденти в установленому порядку.
- Плануйте оцінювання стану кіберзахисту й навчання персоналу.
Чек-лист
- Відомо, чи віднесено об’єкт до критичної інфраструктури і якої категорії
- Є відповідальний підрозділ або особа
- Визначено системи, що є об’єктами КІІ
- Проведено оцінку ризиків, підготовлено паспорт безпеки
- Є об’єктовий план безпеки й стійкості та заходи кіберзахисту
- ІТ- і технологічні мережі розділено, доступ захищено
- Є план реагування й відновлення, резервні копії перевірено
- Налагоджено порядок повідомлення про інциденти
Як допоможе Bereg-IT
На консультації чи аудиті оцінимо ризики й захищеність ІТ-систем і складемо дорожню карту заходів. Допоможемо з технічною частиною — від мережевої безпеки й NGFW до управління вразливостями, резервного копіювання й відновлення. SOC as a Service забезпечить моніторинг подій, виявлення й розслідування інцидентів і звітність.
Перша консультація — безкоштовна. Залиште запит — з вами зв’яжеться фахівець з інформаційної безпеки.
Джерела
- Закон України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 № 1882-IX (редакція від 21.09.2024) — статті 1, 9–12, 21: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20
- Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017 № 2163-VIII (редакція від 19.10.2025) — стаття 1, стаття 6: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19
- Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 05.07.1994 № 80/94-ВР — стаття 8: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80
Матеріали блогу мають інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Вимоги законодавства перевіряйте за чинними редакціями документів або з юристом.